24 січня 2009 року. Прип'ять. На вулиці близько нуля. Відлига. Зверху безперервно сипле дрібний дощ а під ногами - замети таючого снігу. Вологість така, що перед кожним кадром приходиться подовгу протирати об'єктив камери.
Я довго думав що ж я напишу про цю поїздку... І вирішив не писати нічого. Це просто фотографії пустого покинутого міста. Сьогодні воно - туманне, засніжене, дощове, сонне і меланхолійне.
Нас троє: я (тобто Євген Гончаренко), Коля Коломієць (ми вже якось гуляли з ним по Прип'яті і околицям восени 2006 року) і Женева Матвєєва (дівчина с дивним ім'ям, яка ледь не щомісяця приїжжає у Зону з далекого російського міста Єкатеринбург).
Stalker-fest. Інший світ< Попередня | Наступна >Прип'ять. Зимові казки |
---|