 |
Залишки ЗРК С-75 "Волхов" у трикутнику Лелів - Копачі - "Чорнобиль-2".
Вперше, про ракетну частину ППО біля Чорнобиля, я почув роки два тому від мого доброго знайомого, ліквідатора Євгенія Самойлова. Він згадував про ракетника, з яким лежав у шпиталі і той розповідав, що він разом з колегами полишив свою частину, що знаходилась десь у "Чорнобилі", аж через рік після аварії на ЧАЕС.
Спроби знайти, хоч якусь інформацію про "ракети у Зоні" заводили мене у глухий кут. Знавці Зони, що облазили її вздовж і поперек, у відповідь на мої запитання, знизували плечима і недовірливо перепитували: "Ракетна частина у Зоні? Вперше чую..." Я вже став забувати про це, віднісши цю історію у категорію "Байки Чорнобиля", але нещодавно, у розмові з колишнім офіцером, що служив до 1984 року на ЗОРЛС "Чорнобиль-2", ця таємнича і нікому невідома ракетна частина "виплила" знову. Більше того, він точно вказав і місце розташування і тип зенітно-ракетного комплексу:
ЗРК С-75 "Волхов"!
 |
Саме такою ракетою був збитий у 1960 році американський літак- шпигун U-2, саме ці ракети стали справжнім головним болем американців у В'єтнамській війні. Ці ЗРК постачались у більш ніж сорок країн світу, їх малювали на всіх агіт-плакатах Радянської Армії, на поштових листівках і на марках. Ці ракети, поряд з легендарним АК-47, стали справжнім символом Радянської Армії.
Тепер я вже знав точно, де шукати, негайно подзвонив Сергію Паскевичу і почав збиратись у Зону :). Сергій, як і годиться справжньому науковцю, що звик не вірити на слово, а довіряти лише переконливим фактам, віднісся до моєї пошукової ейфоріі зі скептицизмом. Тим більше що, отримана по його "каналах", інформація що-до данного місця, коливалась у межах від: "Та нічого там немає" і до "старий цементний завод". Але ми зійшлись на тому, що немає сенсу гадати, треба їхати і перевіряти на місці і головне їхати негайно, поки не випав сніг і не відклав нашу експедицію аж на весну... 8 листопада, 10 година ранку, Сергій, Наталя і я виїзжаємо з Чорнобиля до "десятки" (десяти кілометрова зона навколо ЧАЕС). Перед Копачами звертаємо ліворуч на бетонку, що іде до "Чорнобиля-2", проїзжаємо з пів кілометра і звертаємо праворуч на лісову доріжку.
 |
По ній заглибитись у ліс нам вдалось ще десь на пів кілометра і все... Вся дорога завалена деревами. Лишаємо машину серед лісу і рушаємо далі пішки. Судячи з карти іти до місця нам близько півтора кілометра.
|
Дме неприємний холодний вітерець і з неба, час від часу, сипле дрібний сніжок. Гамма-фон близько 90 мкР/г.
 |
Крізь дерева стали проглядати сіруваті стіни низької будівлі, а згодом і бетонні стовпи огорожі із залишками колючого дроту. Ми на місці і це, безперечно, не "цементний завод"... :)
| 1. Центральна брама | 2. Ліворуч видно казарму | 3. Праворуч - плац |
 |
 |
 |
4. Казарма
 |
 |
 |
Всередині казарми ніяких особливих знахідок - приміщення ретельно "вичищено" від усього "зайвого". Підлога знята, батареї опалення зрізані.
 |
 |
 |
6.Трохи ліворуч від КПП, Наталя знайшла чудову "постіндустріальну інсталяцію": розбитий, перекинутий догори колесами ЗІЛ, трактор ХТЗ і... Моторний човен (особливо актуальний серед лісу, де до найближчої водойми (став-охоложувач ЧАЕС) по дорозі близько 4 км :), але у Зоні і не таке трапляється.
 |
 |
 |
Знаючи, що у Зоні подібні речи, як правило, просто так не валяються, підхожу, тримаючи на поготові дозиметра... Але нічого особливого, ніякого забруднення прилад не фіксує, лише загальний фон (як і на всій территорії військової частини) 90-120 мкР/г.
 |
 |
 |
7. Біля гаражів Сергій знайшов ось таку цікаву приспособу. Підозрюю, що використовувалась вона для транспортування ракет (фото праворуч).
 |
 |
 |
| 5. КПП бойової позиції | 8. дорога на позицію | 9. центральний бункер |
 |
 |
 |
Призначення цього сховища у центрі позиції, який я умовно назвав "центральним бункером", мені не зовсім зрозуміло, оскільки за стандартною схемою ЗРК цього типу, у центрі позиції ніякого бункера не повинно бути, а лише центральний радар і кабіни керування.
 |
 |
 |
 |
Ось власне і все. Ми вертаємось назад, до покинутої у лісі нашої машини. На сьогодні у нас заплановано ще декілька місць "бойової слави": село Куповате, з його легендарною скульптурою Геракла і Крітського бика і чаесівський піонер-табір "Казковий" у селі Іловниця. Але це вже інша історія.
|
| Прип'ять. Весна< Попередня | Наступна >Смарагдове |
|---|
