 |
Новошепеличі - досить велике село, що притулилось до краю міста Прип`ять та ростягнулось вздовж берега Прип`яті - ріки...
Середній гама-фон по селу в зимку 50 мкР/г
Новошепеличі - досить велике село, що притулилось до краю міста Прип`ять та ростягнулось вздовж берега Прип`яті - ріки... (хоча все таки вірніше буде навпаки - місто Прип`ять на краю села - воно всеж таки старше за місто буде). Все що мені вдалось дізнатись про нього, це те, що "20 листопада 1943 року в районі нижньої течії ріки ПРИП`ЯТЬ наші війска оволоділи районним центром Київскої області НОВО-ШЕПЕЛИЧІ"... Та ще й те, що, післе аварії на ЧАЕС тут була організована експериментальна ферма по вивченню впливу радіоактивного середовища на життя і нащадків декількох відловлених неподалік бичків та корів. Але, чи то результат цих досліджень був не втішним, чи то ще з якихось причин але ферму закрили...
Ось, власне і вся відома мені історія Новошепеличів.
Зараз в селі працює пункт АСКРО - автоматична система контролю радиаційної обстановки (невеличка будка з жалюзі, що вносить деякий дисонанс у пануючу навкруги тишу шумом приточних вентиляторів)... Та ще й живуть дід Сава і баба Лєна - єдині жителі 10 км зони.
Середній гама-фон по селу в зимку 50 мкР/ч (для "десятки" це не рівень).
Ми їдемо у складі експедиції редакторської групи сайту pripyat.com
Проїхавши через всю Прип`ять ми "ліземо" в діру у дротовій огорожі і по ледь помітній під снігом колії "повзем" до села (шкода, що у нас не БТР:). Самий ближній до міста будинок №28 по вулиці "Прип`ятській"
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Просуваємось далі. Магазин. Автобусна зупинка. 20 років без пасажирів і автобусів...
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Ось ми у центрі села. Праворуч від дороги Сільрада. Ліворуч два магазина, невеличкий скверик с пам`ятником Леніну (зараз в наявності лише постамент. Напевно Ілліч був бронзовий... Тільки так я можу пояснити його теперешню відсутність).
Тут був навіть окремий магазин з товарами для дітей!
В коморці цього магазину на пустих стелажах я знайшов акуратну картонну табличку запаяну в поліетилен "Об`єкт дезинфектора Філоненко А.В." На крайньому нижньому фото ліворуч видно невеличкий басейн облицьований плиткою... Цікаво, кого там тримали? Рибок? Черепах?
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Новошепелицьке пожежне депо. Маленьке, на дві машини. Для села достатньо.
 |
 |
 |
Тут, біля пожежного депо ми залишили машини і далі пішки пробираємося до будинку діда Сави і баби Лєни. Ось і їх двір... Все на своїх місцях, і дід і баба і їхні галасливі "охоронні" дворняги і стая, незліченних облізлих котів і смішна молода кобилка, що прибилась до двору (зовсім дика, некерованна і до господарства не пристосована). Хлопці нарубали дрова, передали діду з бабою сумку гостинців з Києва, послухали скарги на маленьку пенсію, загальну дорожнечу та на довгу відсутність електрики (після візиту до Ображеїв президента Украіни В.А. Ющенко, старим таки провели електрику). Ми же у нагороду за дрова і продукти отримали у подарунок величезний кульок копченої прип`ятскої риби. Величезні такі рибіни золотаво-коричневого кольору, кажуть, таку готують тільки у Чорнобильському районі - запікають у пічці, після чого риба стає сухою та розсипчатою..
Всі кріпились деякий час, розповідаючи одне-одному про стронцій та цезій... А потім все ж таки попробували. Дуже смачно :).
 |
 |
 |
Ось і все. Перша наша експедиція в Новошепеличі добігла кінця. Ми повертаємось назад у Прип`ять.
| Прип'ять. Зима< Попередня | Наступна >Любеч-1 |
|---|
