 |
"Чорнобиль - 2" частина - I
ЗОРЛС "Чорнобиль - 2" та Центр космічного зв'язку
Кажуть, що у вітренний день вся конструкція гуде і скрипить, а зрідка зі скреготом рвуться проіржавілі болти кріплення... Сьогодні на прочуд тихий і теплий осінній день і біля антенн панує тиша.
 |
17 жовтня 2007 року, 6.30 ранку, я сідаю до машини і прямую у Зону...
 |
9.30 ранку. Я в'їзжаю до Чорнобиля. Майже на самому в'їзді у місто, праворуч від дороги маячить одинока постать людини у плямистих камуфляжних штанях і у куртці кольору хакі - Сергій вже чекає на мене.
І ось вже у двох ми минаємо КПП "Лелів" (працівники Зони уперто називають його по "місцевому" -" Лєльов" :), проїзжаємо пару кілометрів у напрямку ЧАЕС і звертаємо з дороги на бетонку, оточену з обох боків сосновим лісом. Ось вже між деревами на горизонті з'являються знайомі обриси циклопічних антенн Ч-2. Звертаємо праворуч до КПП. На КПП Ч-2 двое - старий дядько років під 50 і зовсім молодий хлопець, років 20, у приміщені натоплено і пахне, як у звичайній сільській хаті... Перевіріять наші перепустки... Так, все зходиться...
Лишаємо машину біля КПП і рушаемо на территорію, колись секретного об'єкту МО СРСР, Заобрійної радіолокаційної станції "Чорнобиль - 2".
1. Плац
 |
 |
 |
2. Наочна агітація
 |
 |
 |
3. Дорога на антенну площадку. 4. КПП
 |
 |
 |
5. Приймальна антена ЗОРЛС Дуга-3, відома як"Чорнобиль-2"
 |
 |
 |
Ми стоїмо на піщаному гребні у підніжжя ста п'ятидесяти метрової велетенської приймальної антенни. І я всіма силами намагаюсь осягнути грандіозність конструкції... Я, як мантру повторюю про себе: "146 метрів висота "великої"антени (п'ять звичайних дев'яти поверхівок, поставлених одна на одну... Половина висоти Ейфелевої вежи), 90 метрів висота "малої", довжина обох антенн разом близько 750 метрів, тисячи тонн металу, шедевр інженерно-конструкторської думки..." Важко... Правду кажуть: "Велике відно здалеку". Розум сприймає, а очі не вірять...
 |
А як грандіозно здіймаються ці антенни над лісом, коли дивишся на них з корогодської пожежної вежі чи просто стоячи на дорозі між Корогодом та Чорнобилем!
Кажуть, що у вітренний день вся конструкція гуде і скрипить, а зрідка зі скреготом рвуться проіржавілі болти кріплення... Сьогодні на прочуд тихий і теплий осінній день і біля антенн панує тиша.
Станцію "Чорнобиль - 2" почали будувати у 1970 році. Очевидці згадують унікальний кран, що використовувася для монтажу антенн. Особлива деталь, що вражала усіх - ліфт, на якому кранівник підіймався у свою кабінку. Елементи антенної решітки були виготовлені на бєларускому заводі "гомсільмаш", з високолегируваної сталі і вкриті товстим шаром цинку, вони і сьогодні, через більше ніж тридцять років, виглядають як новеньки.
"Чорнобиль - 2" - приймальна позиція, передаюча знаходилась за 60 кілометрів у північно- східному напрямку біля містечка Любеч, Чернігівської області. Від передаючої позиції ЗОРЛС "Любеч-1" на сьогодняшній день лишилось мало... Дійшовши до кінця другої, "малої" антенни, ми звертаємо ліворуч і прямуємо до двоповерхового будинку у кінці алеї.
Заходимо у середину. Інтер'єр - традиційно "зонівський": уламки розпотрошеної збирачами металу аппаратури, розкидана по підлозі технічна документація, вперемішку з ідеологічною літературою тих часів.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
По іржавій драбині лізу на дах. Ось ці пусті платформи від супутникових антенн добре видно на Google*вських фотознімках.
 |
 |
 |
Слідуюча зупинка нашої маленької експедиції - "Коло" (Станція Зворотньо-нахильного Зондування Іоносфери).
| Смарагдове< Попередня | Наступна >«Коло» |
|---|
