Після екстреної евакуації персоналу Зони відчуження 11 грудня 2012, Чорнобиль перейшов у режим невизначеності, очікування і пошуку виходу зі складної ситуації. Електрики ремонтували обірвані дроти, дорожні служби чистили сніг, а погода продовжувала «радувати» і додавати проблем — після, майже, нульової температури та мокрого снігу, вдарили морози до -20^оС. Стало цілком зрозуміло, що якщо протягом найближчих днів в Чорнобилі не відновиться подача електроенергії, вся система водоочищення, водопостачання та опалення буде безповоротно втрачена і повертати персонал вже буде просто нікуди...

18.12.2012. Чорнобиль. Повернення

До кінця тижня ситуацію вдалося стабілізувати і хоч на кілька годин на добу забезпечити подачу води та тепла. З'явилася надія, що в понеділок 17 грудня персонал все таки повернеться в Чорнобиль.

16 грудня, неділя. Маршрутка «Київ — Чорнобиль». І хоча основна маса працівників Зони, що працює за графіком 4/3 (з понеділка по четвер) приїжджає на роботу в понеділок вранці на своїх «зоновських» автобусах, деякі вважають за краще приїжджати звичайною, «цивільною» маршруткою в неділю ввечері.

У салоні автобуса всі знайомі обличчя. Розмови про одне: там, у Чорнобилі, вже все зробили чи ні?

На півдорозі до Чорнобиля в районі Іванкова у всіх «хором» починають дзвонити телефони.

— Як повертатися додому? Чому? А скільки чекати? ..

Оперативний черговий з Чорнобиля обдзвонив начальників всіх підприємств, а ті в свою чергу почали обдзвонювати своїх підлеглих: «У понеділок 17 грудня персонал« 4/3 »на роботу не виходить, ситуація під контролем, але морози посилилися і поки немає можливості в повному обсязі забезпечити місто електрикою і теплом. Чекайте подальших розпоряджень».

В автобусі починається бурхливе обговорення ситуації. Більшість виходить в Іванкові і повертається додому в Київ.

16 грудня. Чорнобиль. Батареї вже гріють, але будівля ще не прогрілась. Зі слабкою надією йду в електрощитову. Вмикаю головний рубильник — у відповідь приємне трансформаторне «зудіння». Ура! Є світло — не пропадемо! Правда в кранах немає води, але це не важливо — на вулиці снігу вистачає. Іду на вулицю набрати в чайник снігу — заварю собі кави.

Під вечір з'явився мобільний зв'язок: запрацювала базова станція одного з трьох операторів.

17 грудня. Понеділок.

На вулиці близько -20^оС, сонячно. Під ногами дзвінко рипить сніг. Чорнобиль, що оживає з приїздом «4/3» на роботу кожен понеділок, сьогодні тихий і безлюдний.

Мобільний зв'язок працює і я починаю обдзвонювати всіх знайомих, хто володіє хоч якоюсь інформацією по «поточному моменту». Інформація суперечлива, але сьогодні в обід буде засідання комісії — всі чекають рішення...

18 грудня. Вівторок. Евакуацію закінчено. Всі повернулися.