Прип'ятський завод "Юпітер" - одне із загадкових і секретних місць Зони... В усякому разі він був їм, поки приблизно рік тому, "Спецатом", що неподільно володів даним "скарбом", втратив до нього будь-який інтерес і просто з'їхав з "займаної площі". "Юпітер" їм більше не потрібний. Мене давно цікавив цей об'єкт, але все якось не було відповідного моменту для візиту: то у мене немає часу, то Спецатому не до мене. І ось нарешті я попав на цей загадковий і таємничій об'єкт.
Прип'ятський завод "Юпітер" - типова "поштова скринька" часів СРСР. Тобто страшенно засекречене виробництво чогось військового... У СРСР взагалі було дуже популярно працювати на "оборонку"- це було престижно і добре оплачувалося. А враховуючи "мирний" характер нашої держави, на "оборонку" працювали практично всі - починаючи з радгоспу по розведенню окуня і закінчуючи інститутом ядерної фізики. Звичайно ж офіційно завод "Юпітер" був дрімучою філією київського заводу "Маяк" і виробляв якусь нісенітницю, на зразок роликів стрічкопротяжних механізмів для побутових магнітофонів і інший маловажливий дріб'язок. Але насправді основною продукцією даного підприємства був загадковий "виріб №" (далі йде довга комбінація цифр, зрозуміла лише самим посвяченим :). Наскільки мені вдалося з'ясувати у людей причетних до виробництва даного девайсу - це був шафоподібний "комп'ютер" або модуль для якогось обчислювального військового комплексу... Ось власне і вся інформація.
Після аварії на ЧАЕС, "Юпітер" попав в категорію тих об'єктів, які "і кинути шкода і відмити складно"... Ті ліквідатори, хто в 1986 був направлений на дезактивацію заводу, згадують із смутком свою безрезультатну працю - "Юпітер" зачепило краєм "Західного сліду"...
А потім, на довгі роки "Юпітер" перейшов у володіння "Спецатом". Тут займалися конструюванням і випробуванням робототехникі для об'єкту "Укриття", а в колишніх заводських приміщеннях були обладнані дозиметричні лабораторії.
Ми блукаємо по величезних корпусах заводу, заходимо в лабораторії і кабінети. Є на що глянути... Поки що є. Ще багато верстатів, різного устаткування і приладів. Мине небагато часу і ці приміщення спустіють і стануть схожими на всі "зоновські" об'єкти - порожньо і чисто...
Так, до речі! Що до чистоти. У підвалі заводу були організовані різні лабораторії, у тому числі і "камералка" (склад різних досліджуваних матеріалів і проб). Розкішне місце для любителів підземель і екстриму :). Саме тут, серед стелажів з реактивами, пробірками і банками ми наштовхнулись на залізний ящик, що скромно стояв в куточку, з якимсь чорним піском... "Світило" від ящика 160 мР/г... Ну і по бета - за 200 тис. розпадів.
По "Юпітеру" у меня поки-що все.
