Lost Places - Чорнобильська Зона

Прип'ятьський виконком і музичну школу, я до цих пір жодного разу не фотографував. Виконком нічим особливо не цікавий (типовий проект). Після аварії тут мешкав "Комплекс" (одне з підприємств Зони), про що свідчить величезний розбитий значок радіоактивності і залишки відповідного напису над входом. Далі по вулиці знаходиться комплекс будівель одна з яких - музична школа, а друга — кінотеатр "Прометей". Досить цікавий проект. Фасад школи прикрашений мозаїкою і, не дивлячись на 30 літній вік, виглядає як новий.

• Прип'ятьська лікарня

(або, як говорять прип'ятчани і "просунуті сталкери", – «МСЧ-126»). Мене завжди дивувало, навіщо п'ятидесяти тисячному містечку така неймовірна кількість медичних установ: лікарня, декілька різнопрофільних поліклінік, профілакторії, диспансери і ін. Це цілий комплекс, що займає мало не третину всього міста.

• Прип'ятьська середня школа №1.

Школа - як школа. Я в Києві вчився в такий самій. Типовий радянський проект 70х років. Зимою 2006 року частина школи обвалилась. І ПСШ-1 стала "першою ластівкою" прип'ятського "саморуйнування". Тепер у двір школи водять гостей-візитерів і показують купи цегли, перемішаної з підручниками і уламками парт. Гості охають, хитають головами і фотографують. Я фотографувати не став (за два роки
конфігурація розлому нітрохи не змінилася). Шкільна теплиця, їдальня, медкабінет + кабінет стоматолога. Теплиця, між іншим, у відмінному стані! Пам'ятаю, в моїй київській школі, така ж теплиця не користувалася популярністю і мала абсолютно занедбаний і дикий вигляд. Ні, звичайно, свого часу певний інтерес у підростаючого покоління (в основному чоловічої статі), вона, безумовно, викликала - як практично невичерпне джерело призначеного для розбивання скла. Але джерело все ж таки виявилася не невичерпним... І коли я, нарешті, підріс достатньо, щоб влитися в стрункі лави "склярів", на жаль - все скління вже було розбите до мене... Гірше за те, дирекція школи вирішила не склити теплицю наново, залишивши її розореною і розбитою для науки нащадкам. Таким чином, повністю проігнорувавши природні потреби маленьких хлопчиків у віці від 2 до 50 років. Після цього маленького екскурсу в моє шкільне дитинство, спробуйте тепер уявити, яке це мені, бачити шкільну теплицю без жодного розбитого скла! :)

Кабінет співу та Актова зала.
В нас у школі фортепіано стояло у протилежному кінці класа.

Кабінет хімії, його ж підсобка та спорт-зала.

• Басейн "Лазурний".

Складно уявити собі більш "зафотографованний" об'єкт в Прип'яті (а зараз він до того ж фігурує як мінімум у двох популярних комп'ютерних іграх). З ним може посперечатися хіба що ДК "Енергетик" і колесо огляду в парку. Між іншим, басейн працював за своїм прямим призначенням і після аварії (що в післяаварійній Прип'яті величезна рідкість) як мінімум до 1996 року. Вже знаходячись усередині, я раптом пригадав, що ніколи не фотографував "Лазурний" і поліз в сумку за фотоапаратом...

• Село Семиходи.

Дало назву залізничній станції і... практично повністю поглинулося містом Пріпять, що будувалося. Від нього залишилось не більше десятка будинків. Залишки села знаходяться на північній околиці Прип'яті (продовження проспекту Будівельників).

Для тих читачів, хто вже порядком занудьгував від "баянних" фотографій і моїх мізерних описів всім давно відомих припя'тських визначних пам'яток, пропоную невеличкий інтригуючий подарунок:

Я навмисно не викладаю карту (хто захоче - той знайде це місце :). Це один з покинутих припя'тьських післяаварійних КПП. "Родзинка" цього місця - товсте свинцеве скло у вікнах - близько 8 см! Важке, падаюче на асфальт з металевим дзвоном. Його скалки схожі на величезні шматки бурштину. Рівень ослаблення гамма-випромінювання при такій товщині досить високий. Один мій знайомий дозиметрист говорив, що в його лабораторії, в "гарячій камері" для роботи з потужними гама-джереламиі, використовується таке саме скло, хіба-що у двічі товще... Цілком вистачає на всі випадки. Дивно, що знайшлися "Вінці Творіння", що не пошкодували часу і зусиль на розбивання декількох вікон. Вже не знаю, яким саме способом: чи то стріляли з вогнепальної зброї, чи то цілий день натхненно колупали їх ломом. Ось, власне, на сьогодні по Прип'яті у мене все.