Lost Places - Чорнобильська Зона

Залізничний міст через річку Прип'ять з'явився в цих місцях в 30-х роках XX-го століття, разом із залізничною гілкою, що зв'язала Чернігів і Овруч. Гілка ця була (втім такою вона і залишилася), як кажуть залізничники: "одноходовою", тобто мала одну колію. Міст через Прип'ять, за усталеною традицією, отримав назву найближчої великої станції "Янів" і став зватись "Янівський" (втім у деяких джерелах його звуть "Чорнобильським"). Міст має шисть прольотів з проїздом по низу, довжиною близько 700 метрів. До ДСВ (Друга Світова Війна) міст мав подвійне призначення: залізнично-автомобільне. Автодорога примикала до мосту і по дерев'янному настилу, укладеному на рівні з рейками, автомобілі могли переїжджати на протилежний берег Прип'яті. 

ЧАЕС. З-я черга. Недобудовані 5-ий та 6-ий блоки.

Я довго готував цей репортаж внаслідок складності і "фотогенічності" цього місця. Окрім цього довелося перечитати купу спеціальної літератури, переглянути силу-силенну креслень і проконсультуватися з фахівцями.

Кожного разу, відвідуючи 3-у чергу ЧАЕС, я постійно зупиняв себе: "Годі, у тебе вже більше сотні фото цього ракурсу, а будівля ДСРО (ВСРО) (допоміжних систем реакторного обладнання) усередині майже не обстежена. Годі фотографувати крани і котлован з водою!" Та все ж, не дивлячись на спроби організувати самого себе, як тільки я взявся за відбір фото для репортажу, їх виявилося надто багато. Та це на цілий сайт вистачить, не то що на репортаж! Я все-таки зробив над собою зусилля, узяв себе в руки і відібрав з усіх фото найкрасивіші, як мені здається, і самі інформативні.

Після візиту на колишню станцію ЗОРЛС "Чорнобиль-2", ми їдемо в (знову ж таки колишній) прип'ятський вантажний порт. Я багато раз бував в цьому місці і фотографував величні пеліканоподібні портові крани. А ще Євгеній Самойлов, учасник ЛНА-86 и просто гарна людина, чотири роки тому написав чудові спогади про своею роботу у прип'ятському порту після аварії. По дорозі в порт ми вирішили зробити зупинку біля крихітного кладовища хутора Підлісне. Хутір цей довгий час був джерелом плутанини і загадок Зони. Старожили такого хутора не пам'ятають, на картах його взагалі немає, але на його місці зручно влаштувався ПЗРВ (пункт захоронення радіоактивних відходів) "Підлісне" - нудний бетонований майданчик з боксами для зберігання РАВ (радіоактивних відходів) активністю від 5 до 250 Р/г.

У нас не було якихось особливих планів і цілей на цю поїздку. Вирішили, що будемо дивитись по ситуації. Я помітив, що найбільш цікаві та продуктивні поїздки виходять саме тоді, коли не будуєш грандіозних планів, а дієш по інтуїції.

7.30 Ми виїжджаємо з Києва. Тиждень видався спекотним. Синоптики стверджують, що в ці дні навіть був побитий температурний рекорд, що тримався 64 роки! Ранок, а сонце вже пече і кондиціонер в машині працює на повну потужність. Народ в шортах і шльопанцях ліниво тягнеться на пляж, а ми в закритому одязі (невблаганні НРБ - Норми радіаційної безпеки) їдемо в Чорнобильську Зону.